«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).
Щорічно дев’ятого листопада культурна, освітянська і наукова громадськість України відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлене указом президента в 1997 році на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі.
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
Немає коментарів:
Дописати коментар